ВИМОГИ ДО МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ МЕТОДИЧНИХ КОМІСІЙ

ВИСТУП

Виступ- це роздум проблемного характеру, який передбачає вирішення певної проблеми чи складного питання.

Виступ повинен бути діловим, критичним і самокритичним, конструктивним, лаконічним і ма­ти практичне спрямування.

Готуючись до виступу, слід дати собі відповіді на питання:

1.    Про що хочу сказати?

2.    Що про це хочу сказати?

3.    Що пропоную?

4.    Що можу зробити особисто?

Оскільки багато проблем, які постають у нашому житті, не передбачають однозначного вирі­шення, то виступи часто мають дискусійний характер.

Виступ дискусійного характеру здебільшого будується таким чином:

-       вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чому);

-       основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази);

-       висновки (пропозиції).

У такому виступі часто використовується ілюстративний матеріал для доведення основної дум­ки (тези) висловлювання.

ДОПОВІДЬ

Доповідь - одна із найпоширеніших жанрів усного висловлювання.

Основна мета доповіді - донести до слухача певну інформацію, щоб її зрозуміли і засвоїли.

Найбільш поширеною структурою доповіді вважається така, що складається з трьох частин: вступу, основної частини, висновку. Кожна частина має свої особливості, які треба враховувати в процесі підготовки доповіді.

-       У вступі доповіді виділяється її тема (наприклад: “Темою моєї доповіді є “Особистісно оріє­нтовані методи викладання спеццисциплін”). Далі вказуються причини вибору даної теми (актуа­льність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді корот­ко викладається історія питання).

-       Досвідчені доповідачі рекомендують розпочинати виступ з цікавого прикладу, прислів’я чи приказки, крилатого виразу тощо. У виступі також може бути використана цитата, яка змусить слухачів задуматися над словами виступаючого, глибше усвідомити висловлене положення.

-       Основна частина розпочинається з характеристики проблеми. Виділивши основний аспект проблеми, варто запропонувати слухачам перспективу обговорення (наприклад: “Подальше обго­ворення проблеми, на наш погляд, доцільно зосередити навколо таких основних положень: 1)...; 2)...; 3)...”). Перехід до обговорення кожної окремої тези в подальшому робить доповідь чіткою, логічною і дозволяє потім перейти до висновків.

-       Переконливе закінчення доповіді запам’ятовується слухачам, залишає приємне враження про неї. Тому рекомендується наприкінці доповіді повторити основну думку, підсумувати найбільш важливі положення. Якщо перші слова оратора повинні завоювати увагу слухачів, то останні - по­кликані посилити ефект виступу.

ПАМ’ЯТКА

Як готувати доповідь

-       Визначити адресата мовлення і мету спілкування

-       Вдуматися в тему, визначити основну думку майбутньої доповіді.

-       Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.

-       Добираючи матеріал, звернути увагу на ті факти, що будуть цікаві аудиторії, перед якою буде виголошена доповідь. Зробити певні виписки.

-      Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

-      Узагальнити основні положення кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконливіше.

-      Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінцівку).

-      Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.

-      Говорити нешвидко, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.

-      Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мо­влення, навести цікавий факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.

-      Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.

-      Стежити за своїм мовленням: уникати слів паразитів, не заповнювати паузи звуками (“е-е- е, ну-у”).

-      Переказати усно текст доповіді вдома (тривалість 15-20 хв.).

РЕФЕРАТ

Доповідь, розроблена на основі критичного огляду, вивчення декількох джерел та власного до­свіду називається рефератом.

В основі реферату лежить стислий переказ у письмовій формі чи у формі публіцистичного ви­ступу змісту книжки, результатів вивчення якоїсь проблеми, підсумків роботи над певною мето­дичною проблемою. Підготовкою реферату вважають написання певного тексту на тему, пов’язану як і з власним досвідом, так і з аналізом додаткової літератури, а також виступ на осно­ві цього тексту.

Реферат, як і доповідь, включає три частини: вступ, основну частину і висновок. У вступі розк­ривається актуальність теми, її зв’язок з важливими проблемами сучасної практики, історія питан­ня. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури. У висновку (заключ­ній частині) формулюються основні висновки із всього сказаного, вказуються питання, які вдалося висвітлити більш-менш повно, та ті, які потребують подальшої роботи.

ПАМ’ЯТКА

Як писати реферат

-      Визначити адресата і мету спілкування.

-      Дібрати відповідну літературу.

-      Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці.

-      Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на од­наковій кількості сторінок).

-      Оформити яскравий, привабливий вступ.

-      Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.

-      Оптимальний обсяг реферату - 10-12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для ус­ного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин.

-      Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розго­рнутий план-конспект на 2-4 сторінки.

-      Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.

Під час оформлення доповіді, реферату потрібно на титульній сторінці вказати назву установи, тему роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду її автора, рік написання. Текст має бути чітко написаним або надрукованим лише з одного боку аркуша, із залишеними ліворуч полями. Також враховується за­гальний вигляд роботи, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.