МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ МЕТОДИЧНИХ КОМІСІЙ ПТНЗ

Основним змістом роботи методичних комісій є:

•     розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив (в обсязі регіонального компоненту), у навчальні програми;

•     оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв’язку загальноосвітньої і про­фесійної підготовки учнів та слухачів, внесення відповідних коректив до робочих навчальних пла­нів і програм, поурочно-тематичних планів;

•     вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих техноло­гій, кращого досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;

•     проведення роботи з комплексного методичного забезпечення навчально-виробничого про­цесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидак­тичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;

•     аналіз стану і результатів навчально-виробничого та навчально-виховного процесів, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості і професійної культури;

•     аналіз результатів перевірок професійно-технічного навчального закладу, внутрішнього кон­тролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дис­циплін;

•               організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці

і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;

•     організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів та професій, семінарів- практикумів, позанавчальних виховних заходів тощо.

У роботі методичних комісій можуть застосовуватись різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо.

На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записується його номер, дата засі­дання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.

Витяг з Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі (Наказ МОНУ № 582 від 12.12.2000р., п. 2.3.2)

Основою суттєвого покращення навчально-виховного процесу в професійно-технічних навча­льних закладах є добре налагоджена методична робота, особлива роль у організації і проведенні якої належить методичним комісіям (далі МК).

Методичні комісії - це основний масовий методичний орган, діяльність якого безпосередньо впливає на підвищення якості навчання і виховання учнів, ефективність застосування сучасних форм і методів навчання; професійний ріст і методичну майстерність педагогічних працівників; впровадження досягнень педагогічної науки і кращого досвіду в навчально-виховний процес.

Головне для успішного вирішення навчально-виховних завдань - добре продумана система ро­боти методичних комісій, а це можливо при чіткому науково обгрунтованому плануванні їх робо­ти.

Аналіз планів роботи МК показує, що вони, в основному, займаються вирішенням організацій­них питань: розгляд та затвердження різноманітних планів, переліків у навчальних робіт, екзаме­наційних білетів, завдань для контрольних і перевірочних робіт і таке інше. Це також важливі пи­тання, але ж основним призначенням МК є удосконалення процесу навчання і виховання, підви­щення якості уроків, впровадження ефективних форм і методів роботи, пропаганда кращого педа­гогічного і виробничого досвіду.

План роботи МК на новий навчальний рік повинен розроблятися в кінці поточного року і попе­редньо обговорюватись на останньому засіданні комісії, на якому підводяться підсумки роботи за навчальний рік.

Питання, які необхідно включати у план роботи методичної комісії:

-      вивчення нормативно-розпорядчих документів, інструктивно-методичних листів та рекомен­дацій Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки, НМЦ ПТО;

-      обговорення змін у навчальних програмах та внесення відповідних корективів у робочу на- вчально-плануючу документацію (з фіксацією у протоколах засідань);

-      обмін досвідом роботи з удосконалення навчально-виховного процесу;

-      обговорення підготовлених методичних матеріалів, відкритих уроків та позаурочних заходів;

-      стан впровадження кращого педагогічного досвіду;

-      творчі звіти викладачів та майстрів виробничого навчання про роботу над обраною темою (обов’язково тих, хто атестується);

-      звіти про роботу над створенням або удосконаленням комплексного методичного забезпе­чення викладання предметів і професій;

-      обговорення питань, які висвітлюють роботу з обдарованими учнями і такими, що мають суттєві прогалини у знаннях;

-      аналіз результатів діагностичних, директорських контрольних робіт, підсумкової та кваліфі­каційної державної атестації учнів, підсумків роботи за семестр і навчальний рік;

-      обговорення питань організації позаурочної роботи з учнями у розрізі предмета, професії;

-      підготовка до обласних і Всеукраїнських конкурсів, обговорення і відбір конкурсних матері­алів;

-      доведення інформації про результати участі у роботі обласних методичних секцій;

-      огляд нової науково-методичної літератури.

У плані роботи повинні бути вказані не тільки питання, які розглядаються на засіданнях, а та­кож і робота, яка проводиться членами МК у період між засіданнями: проведення позаурочної ро­боти, проведення тижнів, декад або місячників з предметів чи професій, конкурсів професійної майстерності, олімпіад; розробка матеріалів комплексного методичного забезпечення викладання предметів і професій тощо.

До планування роботи МК слід підходити диференційовано, враховуючи її склад, педагогічний досвід і методичний рівень членів МК, необхідність надання конкретної допомоги малодосвідче- ним викладачам і майстрам виробничого навчання, для чого доцільно проводити анкетування чле­нів комісії.

Оскільки одним з важливих напрямків роботи МК є підвищення якості уроку, питання анкети можуть бути такими:

•      Які, на Вашу думку, найбільш характерні риси сучасного уроку?

•      У якій мірі Ваші уроки відповідають цим вимогам? У якій мірі потребують удосконалення?

•      Які елементи уроків у ПТНЗ в цілому необхідно, на Вашу думку, удосконалювати в першу чергу?

•      Які з цією метою методичні заходи слід провести у навчальному закладі?

•      В якій мірі Ви володієте методикою аналізу, самоаналізу уроку? Чи потрібні Вам консуль­тації, допомога з цього питання?

•      Коли, у якій групі і з якої теми Ви могли б дати відкритий урок? Визначте його методичну мету.

•      Які, на Вашу думку, шляхи вдосконалення методичної роботи у Вашому навчальному закла­ді?

На засіданнях методичної комісії, яка працює над проблемою удосконалення уроку, доці­льно розглянути такі питання:

•      організація самостійної роботи учнів на уроці;

•      вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання на уроках;

•      активізація пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі;

•      шляхи попередження прогалин у знаннях учнів і підвищення рівня навчальних досягнень;

•      реалізація міжпредметних зв’язків - важливий резерв підвищення ефективності уроку;

•             використання на уроках комп’ютерних технологій навчання.

З членами МК можна провести такі практичні заняття:

-     планування системи уроків на основі навчально-методичного комплексу з урахуванням особ­ливостей конкретної групи;

-     вибір оптимального об’єму навчальної інформації до уроку;

-     алгоритмізація навчання;

-     розробка кількох моделей одного уроку;

-     ефективність використання різних методів навчання на уроках.

З метою показу кращого досвіду пропаганди найбільш ефективних методів і прийомів навчан­ня, нових педагогічних досягнень з актуальних питань методики викладання необхідно спланувати проведення відкритих уроків, чітко визначивши їх методичну мету.

Методична мета уроків може бути такою:

-     диференційований підхід до навчання учнів;

-     форми роботи з активізації творчих здібностей учнів;

-     раціональне використання часу на уроці;

-     організація самостійної роботи учнів на уроці;

-     роль навчально-методичного комплексу кабінету у підвищенні ефективності уроку;

-     формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів та інші.

Необхідно, щоб відкриті уроки були своєрідною ілюстрацією доповідей, повідомлень майстрів і викладачів, які обговорювались на засіданнях МК. Доцільно також підготувати і провести захист моделей уроку з метою показу:

методики проведення різних типів уроків;

методики уроку-диспуту, уроку-конференції, уроку-екскурсії, уроку-заліку, уроку- вікторини, уроку однієї задачі, уроку-бенефісу і т.д.;

методики проведення інтегрованого уроку як засобу узагальнення знань.

На засіданнях МК необхідно обговорювати і результати взаємовідвідувань уроків, робити як їх аналіз, так і самоаналіз.

Самоаналіз уроку у процесі його обговорення доцільно робити за такими питаннями:

1    Які навчально-виховні задачі планувалось розв’язати на уроці і чому?

2           Чому вибраний саме такий тип уроку (з урахуванням мети, змісту, форм, методів і засобів навчання)?

3    Як були враховані на уроці можливості учнів?

4    Чим керувався викладач чи майстер під час підготовки до даного уроку (методичними реко­мендаціями, кращим досвідом, власним досвідом, додатковою літературою)?

5    Які методи навчання були застосовані на уроці і чому? Чи відповідає їх вибір меті уроку, змі­сту навчального матеріалу, формам організації навчання на кожному етапі уроку?

6    Чи все зроблено на уроці для залучення учнів у активну навчально-пізнавальну діяльність? Наскільки ефективно з цією метою використовувались індивідуальні, групові, колективні форми роботи?

7    Як забезпечене попередження перевантаження учнів домашньою роботою?

8    Чи було реалізовано намічений план уроку?

9    У чому, на погляд викладача, майстра, полягають резерви підвищення якості уроку?

Важливе місце в роботі МК слід відвести вивченню, узагальненню, розповсюдженню та впро­вадженню в практику роботи педагогічних працівників кращого досвіду колег, які повинні здійснюватись за участі керівництва навчального закладу.